Безконфліктне дресирування собак

Досвідчені дреси не соромлячись вам скажуть

– Я дресирую за Павловим! У мене вихованець не забавиться, завжди зробить що треба.

І тут же відносно нові зоопсихологи відчують – сьогодні стільки інформації, як можна … за Павловим! Тільки безконфліктно!
В наявності конфлікт!

Боляче дивитись на такі болючі розбіжності, тим більше з погляду людини, що має біологічну освіту. Може, мої кілька слів вирішать суперечки. Тим більше, що суперечка – це завжди брак обізнаності. Може, я теж щось нове дізнаюся, у тому числі й про себе у коментарях, наприклад.
З Павловим не посперечаєшся. Правда він не займався ні побутовим, ні службовим і ні яким користувальницьким дресируванням. І все ж таки не посперечаєшся.

По Павлову – це зване класичне обумовлення. Послідовність процесів дреса – команда (умова, стимул), потім вплив (безумовний подразник).

СТИМУЛ (КОМАНДА) – ВПЛИВ (ПРИМУС) – РЕАКЦІЯ.

Результат багаторазових повторень – стійка форма поведінка на команду (стимул) – умова індиферентна до дії, що виконується. Зауважте – жодних «підкріплень». Шматок ковбаси, який дрес тицяє в пащу учню – спосіб зняття стресу від напруги пов’язаного з розумінням, чого хоче від мене цей дядько (варіант – тітка).
У «класиці» після команди «сидіти» студент отримує по попі або під коліна з достатньою силою, щоб приземлити цю саму попу. Це на сленгу дресирувальників називається механікою.

  • по-перше: все просто;
  • по-друге: все надійно, завжди працює, хоче вихованець цього чи ні.

– Як можна малюка і по попі! – Включаються інформовані.
– По-перше: песик «ображається» – гальмується, робиться повільним і спілкується неохоче з-під палиці,
по-друге: сповільнюється і подальше навчання.
– Дивіться, дивіться… –

І ось наш поінформований заносить над головою студента ковбаску, (варіант – курочку, індичку, яловичину) і, диво!
Студент сідає і отримує свою ковбаску із захопленим писком нашого поінформованого дреса. «Молодець, гарний песик!». Гарна, хто сперечається.

– Бачите – тільки оперантно! Тільки оперантне навчання!
Усе. ми, неінформовані, відразу знаходимо своє місце… Ось такі садисти по попі… малюка…
В оперантному дресируванні “реакція” передує “стимулу”. Спочатку студент сідає, потім отримує ковбаску. Тепер поведінка повторюється знову і знову, оскільки за ним слідує те, що необхідно студенту.

– Бачите, жодного Павлова – пояснять нам.

РЕАКЦІЯ – СТИМУЛ

  • по-перше: навчання відбувається дуже швидко;
  • по-друге: загальний стан вихованця набагато кращий – він веселіший – пояснять адепти методу.
  • але по-перше: навички не стійкі;
  • І по-друге: поведінка мало обов’язкова – заперечать прихильники Павлова. І мають рацію.

Справді. Існує ще один вид обумовлення – оперантний.

  • послідовність дій дреса – очікування потрібної форми поведінки,
  • підкріплення потрібної форми поведінки,
  • заміна підкріплення командою (умовою, стимулом).

Тепер команда (умова, стимул) запускає потрібну форму поведінки. Ніби все навпаки. І все гарно. Але тільки ніби.

Тому що «очікування потрібної форми поведінки» дещо відрізняється від занесення ковбаски над головою студента. Виявляється, ковбаска тут грає ту ж роль, що і бавовна по попі – роль безумовного подразника, що приводить студента в дію без жодних умов.

  • по-перше: навчання відбувається дуже швидко;
  • по-друге: загальний стан вихованця набагато кращий – він веселіший.

ПРИМУШЕННЯ МОЖЕ БУТИ І ХАРЧОВИМ

Подобається це нам чи ні.

Та й радісні крики, годування вихованця служать тієї ж мети, що й у Павлова – зняття стресу від роботи розуміння, чого від мене хочуть. Нічого оперантного в наведеному прийомі немає. Тільки Павлов. Це перше.

І друге. Ми всі розуміємо, що таке реакція. Це те, що настає СЛІД за якоюсь подією… що є стимулом.
Так що, оперантного дресирування чи обумовлення немає?

Не хвилюйтеся – є. Плутанина в термінах – плутанина в головах. Ще автор теорії оперантного навчання Скиннер боровся з формулою реакція – стимул. Оскільки вона не відображає суті та спантеличує нормальних людей, які знають, що таке «реакція».

Він ввів термін – «ОПЕРАНТ» – потрібна форма поведінки та «ПІДКРІПЛЕННЯ» – подія, що призводить до повторення операнта.
Тоді формула оперантного навчання така:

ОПЕРАНТ – ПІДКРІПЛЕННЯ+ СТИМУЛ (КОМАНДА)

Тому воно й оперантне. Але це зовсім не схоже на водіння собачки за ніс ковбаскою. Це зовсім інше. З ковбаскою – це називається НАВЕДЕННЯ, яке набагато ближче до класики, ніж до оперантної роботи.

І, звичайно ж, хороший дресирувальник не ображатиме малюка і вибере в початковий період, у період формування реакцій – метод наведення, а для закріплення навичок скористається механікою, але навчивши студента, і вже досить зрілому, відповідному для цього віці.

Сподіваюся на цьому і досвідчені та поінформовані дреси примиряться. Ось таке безконфліктне буде дресирування. А конфлікти в дресируванні тут зовсім ні до чого. Конфлікти у формуванні поведінки найважливіша річ, але це величезна тема для довгих розмов.

Автор: Павел Костюк

Запитання та коментарі
  1. says:

    После Шекспира не было шекспировской личности. Шекспир умел петь миллионами голосов, Браунинг — заикаться на тысячи ладов.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*