Содержание статьи
Бувальні дреси не соромлячись вам скажуть – Я дресирую за Павловим! У мене вихованець не забавиться, завжди зробить що треба. І тут же відносно нові зоопсихологи віддають перевагу – сьогодні стільки інформації, як можна… за Павловим! Тільки безконфліктно! В наявності конфлікт! Боляче дивитись на такі болючі розбіжності, тим більше з погляду людини, що має біологічну освіту. Може, мої кілька слів вирішать суперечки. Тим більше, що суперечка – це завжди недолік обізнаності. Може, я теж щось нове дізнаюся, у тому числі й про себе у коментарях, наприклад. З Павловим не посперечаєшся. Правда він не займався ні побутовим, ні службовим і ні яким користувальницьким дресируванням. І все ж таки не посперечаєшся. По Павлову – це зване класичне обумовлення. Послідовність дій дреси – команда (умова, стимул), потім дія (безумовний подразник).
СТИМУЛ (КОМАНДА) – ВПЛИВ (ПРИМУШЕННЯ) – РЕАКЦІЯ.
Результат багаторазових повторень – стійка форма поведінки на команду (стимул) – умова індиферентна до виконуваної дії. Зауважте – ніяких «підкріплень». Шматок ковбаси, який дрес тицяє в пащу учню – спосіб зняття стресу від напруги пов’язаного з розумінням, чого ж хоче від мене цей дядько (варіант – тітка). В «класиці» після команди «сидіти» студент отримує по попі або під коліна з достатньою силою, щоб приземлити цю саму попу. Це на сленгу дресирувальників називається механікою.
- по-перше: все просто;
- по-друге: все надійно, завжди працює, хоче вихованець цього чи ні.
– Як можна малюка і по попі! – Включаються поінформовані. – По-перше: собачка «ображається» – гальмується, робиться повільною і спілкується не охоче з-під палиці, по-друге: уповільнюється і подальше навчання. – Дивіться, дивіться… – І ось наш поінформований заносить над головою студента ковбаску, (варіант – курочку, індичку, яловичину) і, о диво! Студент сідає і отримує свою ковбаску із захопленим писком нашого поінформованого дреса. «Молодець, хороший собачка!». Гарна, хто сперечається. – Бачите – тільки оперантно! Тільки оперантне навчання! Усе. ми, неінформовані, відразу знаходимо своє місце… Ось такі садисти з попе. малюка… В оперантному дресируванні «реакція» передує «стимулу». Спочатку студент сідає, потім отримує ковбаску. Тепер поведінка повторюється знову і знову оскільки за нею слідує те, що необхідно студенту. – Бачите, жодного Павлова – пояснять нам.
РЕАКЦІЯ – СТИМУЛ
- по-перше: навчання відбувається дуже швидко;
- по-друге: загальний стан вихованця набагато кращий за – він веселіше за – пояснять адепти методу.
- але по-перше: навички не стійкі;
- І по-друге: поведінка недостатньо обов’язкова – заперечать прихильники Павлова. І мають рацію.
Справді. Існує ще один вид обумовлення – оперантний.
- послідовність дій дреси – очікування потрібної форми поведінки,
- підкріплення потрібної форми поведінки,
- заміна підкріплення командою (умовою, стимулом).
Тепер команда (умова, стимул) – запускає необхідну форму поведінки. Ніби все навпаки. І все гарно. Але тільки ніби. Тому що «очікування потрібної форми поведінки» дещо відрізняється від занесення ковбаски над головою студента. Виявляється, ковбаска тут грає ту ж роль, що і бавовна по попі. роль безумовного подразника, що приводить студента в дію без жодних умов.
- по-перше: навчання відбувається дуже швидко;
- по-друге: загальний стан вихованця набагато кращий за – він веселіший.
ПРИМУШЕННЯ МОЖЕ БУТИ І ХАРЧОВИМ
Подобається це нам чи ні.
Та й радісні крики, годування вихованця служать тієї ж мети, що й у Павлова – зняття стресу від роботи розуміння, чого від мене хочуть. Нічого оперантного в наведеному прийомі немає. Тільки Павлов. Це перше.
І друге. Ми всі розуміємо, що таке реакція. Це те, що настає СЛІД за якоюсь подією… що є стимулом.
Так що, оперантного дресирування чи обумовлення немає?
Не хвилюйтеся – є. Плутанина в термінах – плутанина в головах. Ще автор теорії оперантного навчання Скиннер боровся з формулою реакція – стимул. Оскільки вона не відображає суті та спантеличує нормальних людей, які знають, що таке «реакція».
Він ввів термін – «ОПЕРАНТ» – потрібна форма поведінки та «ПІДКРІПЛЕННЯ» – подія, що призводить до повторення операнта.
Тоді формула оперантного навчання така:
ОПЕРАНТ – ПІДКРІПЛЕННЯ+ СТИМУЛ (КОМАНДА)
Тому воно й оперантне. Але це зовсім не схоже на ведення собачки за ніс ковбаскою. Це зовсім інше. З ковбаскою – це називається НАВЕДЕННЯ, яке набагато ближче до класики, ніж до оперантної роботи.
І, звичайно ж, хороший дресирувальник не ображатиме малюка і вибере в початковий період, у період формування реакцій – метод наведення, а для закріплення навичок скористається механікою, але навчивши студента, і вже досить зрілому, відповідному для цього віці.
Сподіваюся на цьому і досвідчені та поінформовані дреси примиряться. Ось таке безконфліктне буде дресирування. А конфлікти в дресируванні тут зовсім ні до чого. Конфлікти у формуванні поведінки найважливіша річ, але це величезна тема для довгих розмов.
Автор: